9 березня 2023 року виконавчий комітет Володимирської міської ради спільно з гміною Грубешів у межах Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020 провели у Володимирі Міжнародну наукову конференцію «Готський шлях: спільна історична подорож в минуле».
Цей захід став одним із останніх етапів реалізації польсько-українського проєкту «Готський шлях: спільна історична реконструкція та віртуальна подорож в минуле», який розпочався ще в липні 2021 року за фінансової підтримки ЄС.
У конференції взяли участь близько двох десятків науковців з Польщі, Німеччини та України, які спеціалізуються на дослідженнях історії проживання готських племен, їх матеріальної та духовної культури. Були присутні на заході й представники місцевої та польської влади, наукові співробітники Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького, історико-культурного заповідника та ін. Науковці, які не змогли прибути на конференцію, долучилися до зустрічі за допомогою відеозв’язку.
Захід відкрили театралізованою виставою від юних акторів володимирського народного аматорського театру-студії “Різнобарв’я” під керівництвом режисерки Лариси Половньової, які зустрічали гостей у відповідному вбранні та з макетами зброї готів.
“Понад десять років тому, перебуваючи на посаді голови Зарічанської сільради, уперше відвідав музей-скансен у селі Масломенч, що знаходиться у гміні Грубешів. Мене дуже вразила реконструкція давнього поселення готів і відтоді мріяв реалізувати щось подібне і у нас. Тож вдячний цьому проєкту, який дав можливість детальніше дослідити шлях племен готів, який пролягав зі Скандинавських країн через Польщу та землі України, зокрема й нашу Володимирщину. Тепер відвідувачі нашого музею зможуть більше дізнатись про цей період спільної польсько-української історії. Вдячний партнерам за підтримку і упевнений, що попереду нас чекає багато цікавих проєктів”, – зазначив міський голова Ігор Пальонка у своєму вітальному слові.
Привітав учасників та гостей Міжнародної наукової конференції і запрошений на захід вуйт гміни Грубешів Томаш Зайонц, який висловив слова підтримки українцям, котрі нині ведуть запеклу боротьбу з окупантом та побажав усім науковцям плідної роботи.
Як розповіла координаторка проєкту з української сторони, начальниця відділу міжнародної діяльності та туризму Катерина Підгурець, метою проєкту є вдосконалення інформаційної та матеріальної бази історичного музею імені Омеляна Дверницького у Володимирі та музею імені отця Станіслава Сташиця в Грубешові, подальша співпраця двох музеїв, а також збільшення кількості їх відвідувачів, популяризація спільної історії та її вплив на сучасні культуру, традиції та суспільний розвиток обох країн.
Зі свого боку директор Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького Володимир Стемковський у спілкуванні з науковцями, музейниками, учасниками конференції зазначив, що Володимирський історичний музей – один з найдавніших музеїв України, колекція якого налічує понад дев’ятнадцять тисяч експонатів різних груп, і колекція групи «Археологія» є досить цікавою для наукового дослідження. До неї входить збірка предметів готської культури, що була зібрана та інвентаризована протягом останнього десятиліття. Деякі предмети через наукові статті волинських дослідників введено у науковий обіг, зокрема: фрагменти озброєння, предмети побуту, посуд типу «terra sigillata» . Ці старожитності походять з території історичної Володимирщини та Горохівщини, що вкотре підтверджує факти спільних історичних процесів на територіях порубіжжя сучасних Польщі та України.
«Колекція Володимирського історичного музею є важливою складовою ланкою історико – суспільних процесів нашого краю, а також складовою історії Європи загалом, – наголосив Володимир Стемковський, – тому невипадково у 2018 році до нашого музею завітали науковці з Любліна та Грубешова з метою оглянути музейну колекцію «Готські старожитності». Розроблена спільна концепція українських та польських музейних працівників дала поштовх до здійснення початкових кроків у підготовці міжнародного проєкту для вивчення давніх культур порубіжжя України та Польщі. У контексті цього на невеликі музеї міст Володимир та Грубешів була покладена значуща місія – презентувати спільність культур та історичної спадщини. Як засвідчує ця конференція, Володимирський історичний музей є невід’ємною складовою у процесі підготовки проведення цього заходу».
Організатори проєкту переконані, що дослідження та популяризація спільного минулого – це те, що може об’єднати наші народи, особливо якщо це стосується загальноєвропейських його аспектів, адже «готика» є одним з найважливіших понять у європейській культурі. Реалізація проєкту покликана зробити історичні музеї у Володимирі і Грубешові справжніми туристичними магнітами завдяки реконструкції та створенню інноваційних продуктів, таких як інтерактивні сенсорні панелі, віртуальні 3D-моделі людей та предметів, 3D-карта готського поселення.
Відтак для Володимирського історичного музею було придбано тач-панель, виготовлено макет готського поселення, розроблено веб-сайт проєкту та віртуальний тур «Селом готів» у селі Масломенч, який дає можливість ознайомитися з життям та побутом готів, що проживали на сучасному українсько-польському порубіжжі, й робить подорож у минуле більш реалістичною. Були також виготовлені віртуальні 3D-моделі жителів та воїнів племені, готського поселення та інші медіапродукти, що відображають життя та побут готів. Проєкт доповнює польські історичні дані, збирає свідчення та дослідження поселень готських племен в Україні та Польщі, а також забезпечує систематичні історичні знання щодо транскордонного регіону та Європи в цілому.
Під час наукової конференції у Володимирі її учасники мали змогу ознайомитись із деякими результатами реалізації проєкту, зокрема переглянути вебсайт, який дає можливість здійснити віртуальну екскурсію у готські помешкання, а також оглянути макет “Готське село”.
Упродовж дня на конференції були представлені доповіді науковців, присвячені періоду раннього середньовіччя, коли племена готів населяли територію сучасних Польщі та України. Зокрема професор Войцех Новаковські з Варшавського університету розповів про галіндів на готському шляху.
Доктор історичних наук Ердмуте Шультце з Германського археологічного інституту представила можливі свідоцтва соціальної структури черняхівської культури на підставі могильника Війтенки у Східній Україні. Професорка Барбара Нєзабітовська-Вішнєвська з Інституту археології Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні присвятила свою доповідь періоду переселення народів в римський період та дослідженню поселення в Центральному Розточчі. Бартоломей Бартецький, директор Музею імені отця Станіслава Сташиця в Грубешеві, розповів про дослідження варварського фінансового центру на межі культур, а Марта Стасяк-Циран та Анна Муха, наукові працівниці з цього ж музею, порушили питання про поселення вельбарської культури на західній Любельщині та у Грубешівський долині.
Із українського боку з доповідями виступили відомі науковці. Професор Святослав Терський із Національного університету «Львівська політехніка» поділився результатами дослідження пам’яток римської доби на території Волинського Опілля. Кандидат історичних наук Олег Петраускас з Інституту археології НАН України розповів про результати дослідження фібули-«Монстр» з Подніпров’я.
Доктор історичних наук Ярослав Онищук із Львівського національного університету імені І. Франка представив результати дослідження пам’яток вельбарської культури Карів-ХІІІ у Західному Побужжі. Кандидат історичних наук Сергій Панишко з Волинського національного університету імені Лесі Українки розглянув волинську ділянку Балтійсько-Чорноморського шляху в історичній ретроспективі.
Окрім досвідчених фахівців із вивчення історії готів слово мали також молоді науковці з Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна Владислав Щепаченко, Василь Руснак та Вікторія Готунська, які розповіли про проблеми походження пам’яток черняхівської культури та методику дослідження зруйнованих поховань.
Частина науковців долучились до заходу з допомогою відеозв’язку. Загалом конференція виявилась дуже насиченою та цікавою, викликала жваві дискусії серед науковців.
За результатами конференції буде виданий збірник наукових праць її учасників, а також підготовлено документальний фільм із коментарями істориків. Планується також проведення дводенного культурно-освітнього заходу «Сімейний вихідний у музеї» із зануренням у життя та побут готів через квести, майстер-класи, огляд 3D-моделей представників давнього народу та їхніх поселень, а також перегляд мультфільму «Готська казка», який буде цікавим як для дітей, так і для дорослих.
Загалом реалізація проєкту «Готський шлях: спільна історична реконструкція та віртуальна подорож у минуле» повинна завершитися до 30 червня 2023 року.